22.11.2017
UkraineEnglish (United Kingdom)
Була війна… гинули солдати…


Поставте скибку хліба на стакан

І голови схиліть в скорботі вічній,

За тих, кого убив Афганістан,

Чиї він душі зранив і скалічив.

О, Україно! Ніжно пригорни

Усіх живих своїх синів, як мати,

Щоб ніколи  вже не бачити війни,

Не чути щоб ніколи звук гармати!

Afgan 2014/image001.jpg

25 років  минуло з того часу, коли останній радянський солдат покинув багатостраждальну землю Афганістану, коли припинилася безглузда, жорстока війна за участі радянських солдат, наших громадян і земляків, але ця рана кровоточить і досі.

Afgan 2014/image002.jpg

Це день пам’яті тих бійців, які, виконуючи свій військовий обов’язок і присягу, воювали, гинули на чужині, яких так і не дочекалися їх батьки, дружини, діти і кохані.

17 лютого 2014 р. у ВП НУБіП України «Мукачівський аграрний коледж» відбувся вечір пам’яті, приурочений 25-й річниці виводу радянських військ з Афганістану і присвячений бійцям, які загинули та пропали безвісти під час бойових дій у 1979-1989 роках.

Студенти розповідали, як розпочиналась ця війна, чому молоді хлопці у мирний час були втягнуті у бойові дії, калічилися і гинули на чужині.

Afgan 2014/image003.jpg

Полковник запасу, викладач коледжу Павловський Юрій Сергійович, розповів присутнім, яку ціну було заплачено за непродумані рішення політиків, скільки людей було вбито та скалічено на цій війні, зокрема і наших земляків. У своєму виступі Юрій Сергійович  звернув увагу студентів на подвиги, здійснені 18-20 літніми юнаками, ровесниками присутніх студентів, які чесно виконували наказ та військову присягу, йшли на смерть, вірячи, що вони несуть мир і благо для нужденного афганського народу. Виступаючий відмітив, що вся провина за ті невиправдані жертви в повній мірі лягає на тодішнє керівництво країни, яке так і не понесло відповідальності за свої рішення.

Afgan 2014/image004.jpg

На цей захід було запрошено брата загиблого Павла Михайловича Скибо, який поділився своїми думками відносно участі наших бійців у цій війні та розповів, як ще і посьогодні їхня мама  не може змиритися зі  смертю свого сина, як донині він сниться їй і щоразу вона вмивається сльозами, згадуючи сина та проклинаючи ту війну.

Afgan 2014/image005.jpg

Заступник директора з виховної роботи, учасник бойових дій в Афганістані І.Ф. Щур наголосив, що сьогодні  ми вшановуємо і тих, хто пройшов горнило Афганістану і повернувся додому з пораненим тілом і душею, але живим, Кожен з нас повинен пам’ятати про ці події, щоб не дати можливості у майбутньому недалекоглядним політикам втягнути наш народ у подібні авантюри.


Afgan 2014/image006.jpg

Емоційним, цікавим і зворушливим виявився виступ учасника бойових дій в Афганістані Михайла Герцака, який розповів про свою участь у цих подіях, поділився тими переживаннями та тривогами, які переживали всі ті, хто пройшов горнило цієї війни, розповів про радість зустрічі з рідними після повернення додому.

Afgan 2014/image007.jpg

Особливо зворушливим було виконання пісні Михайлом Герцаком «Кукушка», написаної на афганській землі, та пісні «Помяните меня свечой …», які жодного з присутніх студентів не залишили байдужими до цієї трагедії. Плакали всі: як дівчата, так і сивочолі ветерани не могли стримати сліз, згадуючи ті події, вбитих і скалічених своїх побратимів.

Присутні вшанували загиблих хвилиною мовчання.

Afgan 2014/image008.jpg

Вірші, пісні, документальні кадри тієї війни, виступи учасників тих подій проникли у самі серця та душі студентів.

Afgan 2014/image009.jpg

Наприкінці вечора вдячні студенти вручили квіти учасникам бойових дій та побажали їм міцного здоров’я, щастя, миру  у нашому спільному домі, ім’я якому Україна.

 

Додаткова та корисна информація